Наукові дослідження на кафедрі ЕОМ

На кафедрі ЕОМ були створені та активно функціонують визнані в світі наукові школи: наукова школа прикладного приладобудування, започаткована проф. Б.Й.Швецьким та проф. І.М.Вишенчуком, та наукова школа високопродуктивних інтелектуальних гетерогенних обчислень, започаткована та очолювана проф. А.О. Мельником.

Наукова школа прикладного приладобудування

Формування та функціонування наукової школи

Завідувачами кафедри ЕОМ різних років, професорами Б.Й.Швецьким і І.М.Вишенчуком створена нова школа в галузі прикладного приладобудування, цифрової вимірювальної техніки та інформаційних вимірювальних систем. Основним напрямом їх діяльності було наукове приладобудування, в рамках якого тісно поєднувалися вимірювання, обчислення, передача та збереження інформації. Значний обсяг робіт, якими вони керували, був направлений на створення вимірювально-обчислюваних систем різного призначення, в тому числі і спеціального.

Б.Й.Швецький зробив вагомий внесок у розроблення теорії та принципів побудови автоматичних вимірювальних мостів змінного струму. З застосуванням теорії конформних перетворень і функцій комплексних змінних він створив теорію роздільного зрівноваження автоматичних мостів змінного струму для вимірювання комплексних опорів. Застосування цієї теорії дозволило при побудові мостів змінного струму повністю розв'язати контури зрівноваження, підвищити швидкодію й спростити систему автоматичного зрівноваження. Ці роботи (1953—1956 рр.) значно випереджали свій час і стали основою для швидкого розвитку досліджень в Україні в галузі створення автоматичних мостів змінного струму, що дозволило вже в 1966 році вченими Інституту електродинаміки разом із інженерами заводу "Точелектроприлад" (м. Київ) створити перший у світі серійний цифровий міст високої точності типу Р5070 для вимірювання параметрів конденсаторів.

Міст змінного струму Р5070 для точного вимірювання комплексних опорів

Під керівництвом Б.Й. Швецького розвинуті напрями дослідження та проектування спеціалізованої обчислювальної техніки, пристроїв цифрового опрацювання сигналів, завадостійкого кодування, спектрального аналізу.

Швецький Б.Й., Шрамков А.Я., Гаврилюк М.О., Бобков Ю.Н., Голембо В.А., 1962р.

Проф. І.М. Вишенчук зробив суттєвий внесок у розроблення теорії вимірювання інтегральних характеристик сигналу на основі методу вагових функцій і методів синтезу структур з гранично досяжними співвідношеннями між точністю, завадозахищеністю та швидкодією, що можуть бути принципово досяг­нуті, а також зокрема практично втілені при дано­му стані елементної бази. Результати цієї роботи визнані у всьому світі як дуже вагомі. В його працях був розвинений метод аналого-цифрового перетворення на основі двотактного інтегрування. Одержані І.М. Вишенчуком теоретичні результати використано в дослідженнях і розробленнях нових вимірювальних та обчислюваних засобів.

І.М.Вишенчук — єдиний в Україні двічі лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки (1970р. і 1985р.) з електронного приладобудування.

Результати досліджень наукової школи Б.Й.Швецького та І.М.Вишенчука також втілювались в наукових розробленнях найпотужнішого науково-виробничого підрозділу Львівської політехніки в області електронного приладобудування ОКБ ЕВОТ – НДКІ ЕЛВІТ, науковим керівником якого впродовж багатьох років був Б.Й.Швецький, а пізніше - І.М.Вишенчук. В ОКБ функціонувало багато науково-дослідних лабораторій, якими керували та в яких працювали більшість викладачів кафедри, а також були задіяні багато студентів кафедри.

Пристрій для завадостійкого кодування та декодування інформації в каналах зв'язку

Засідання науково-технічної ради ОКБ веде професор, завідувач кафедри ЕОМ, науковий керівник ОКБ Б.Й.Швецький (другий ряд – четвертий ліворуч). 1970-ті роки.

Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки: професор кафедри ЕОМ І.М.Вишенчук (в центрі) та провідні працівники ОКБ

З 1988 року ОКБ перетворюється в Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут електронної обчислювальної та вимірювальної техніки (НДКІ ЕЛВІТ) і співпраця кафедри ЕОМ з НДКІ ЕЛВІТ плідно продовжилась.

В ОКБ - НДКІ ЕЛВІТ науковими керівниками якого були проф. Б.Й. Швецький та проф. І.М. Вишенчук, працювали сумісниками й викладачі та студенти кафедри ЕОМ. Ряд штатних працівників ОКБ вели заняття на кафедрі ЕОМ. Така співпраця забезпечувала високий рівень навчального процесу на кафедрі, та високий півень наукових досліджень в НДКІ ЕЛВІТ.

Перші серійні цифрові прилади

Під керівництвом проф. Б.Й. Швецького та проф. І.М. Вишенчука в ОКБ були розроблені перші в СРСР серійні цифрові вимірювальні прилади:

• серійний електронно-променевий осцилограф постійного струму С1-19А;
• вперше в Україні та в колишньому Радянському Союзі розроблено й впроваджено в серійне виробництво електронний фазометр Ф2-1, частотомір 43-12, цифровий вольтметр В7-8;
• розроблено й впроваджено в серійне виробництво перший вітчизняний найчутливіший цифровий інтегруючий вольтметр Щ48000 з порогом чутливості 1нв та з найвищим у світовій практиці подавленням завад;

Вольтметр Щ48000

• розроблено й впроваджено у виробництво більше 20 цифрових вимірювальних приладів, серед яких універсальні вольтметри та комбіновані багатофункціональні високоточні прилади Щ68000, Щ68002, Щ68002, В7-35, 5НП-10, вольтомметр ВК7-10, вольтомметр інтегруючий ВК2-20.

Перший вітчизняний вимірювач з дистанційним перемикання границь вимірювання Щ68001

Високоточний багатофункціональний вимірювач Щ68002 класу 0.02/0.005

Перший вітчизняний взірцевий вимірювач енергії лазерного випромінювання Щ68005

Перший вітчизняний взірцевий вимірювач потужності лазерного випромінювання Щ68006

В цих приладах були втілені досягнення наукових шкіл проф. Б.Й. Швецького та проф. І.М. Вишенчука, а за своїми характеристиками вони відповідали світовому рівню.

Перші прискорювачі універсальних комп'ютерів - векторні процесори СКІФ

Комп'ютерні комплекси високої продуктивності для розв'язку великих задач, однією з яких є опрацювання геофізичної інформації для пошуку корисних копалин, створювалися в ОКБ під керівництвом М.В.Черкаського починаючи з 1974 р. З 1981 до 2008 року д.т.н., професор М.В.Черкаський працював на кафедрі ЕОМ. Серійні векторні процесори СКІФ-1, СКІФ-2 та багатопроцесорна система з різнорідними процесорами, в розробці яких приймав участь і теперішній завідувач кафедри ЕОМ д.т.н., проф. А.О. Мельник, а також дослідні зразки СКІФ-2М, СКІФ-3, СКІФ-МІНІ, забезпечували високу на той час (1976-1982) продуктивність від 8 до 80 млн. операцій з рухомою комою за секунду.

Космонавт Рукавишніков М.М. (в центрі) оглядає монтаж спецпроцесора «СКІФ» на монтажній дільниці ОКБ, 1974р.

Швидкісний спецпроцесор «СКІФ» для оброблення геофізичної інформації, розроблений в ОКБ в 1974 році під керівництвом М.В.Черкаського

Зав. лаб. ОКБ, доц.каф.ЕОМ Черкаський М.В. керує налагодженням спецпроцесора «СКІФ», 1977 р.

Мельник А.О. за налагодженням спецпроцесора в лабораторії ОКБ, 1977 р.

Роботу в ОКБ Мельник А.О. розпочав з третього курсу навчання на кафедрі ЕОМ. В той час це був один з важливих елементів навчання студентів, оскільки вони бачили на практиці використання того, чому їх вчили, що відразу ж піднімало рівень сприйняття дисциплін спеціальності. Зокрема у студентські роки ним були виконані такі проекти, реалізовані в створених в ОКБ пристроях:

• Інтерфейс між універсальним комп'ютером і накопичувачем на магнітній стрічці. Основним завданням було реалізувати поздовжній та циклічний контроль даних в процесі їх запису та зчитування з накопичувача. В якості прототипу був використаний аналогічний пристрій ЕС ЕОМ, який мав дещо ширші функціональні можливості, але був досить габаритний – ціла стійка. За результатом виконаного проекту було створено пристрій, який зайняв лише кілька друкованих плат. Як згадує Анатолій Олексійович, крім оволодіння на практиці багатьма питаннями архітектури та методів проектування комп'ютера, робота над цим проектом посприяла формуванню відповідального підходу до виконання роботи. Як приклад, після обговорення з М.В. Черкаським принципів роботи схеми та її графічного подання з тим, щоб схема була «читабельною» (тобто відповідала вимогам Миколи В'ячеславовича стосовно мінімальної схемної складності), прийшлось її креслити заново щонайменше десять разів, але й задоволення від результату було великим – порівняно з першим варіантом це був мистецький витвір.
• Пристрій керування пам'яттю спецпроцесора СКІФ-2М, який пізніше став темою дипломного проекту.
• Диспетчер задач спеціалізованого процесора.

Під час навчання в аспірантурі в період з 1978 року до кінця 1981 року Мельник А.О. працював за сумісництвом молодшим науковим співробітником ОКБ в науковій лабораторії, керівником якої був Черкаський М.В. За цей час в рамках державної теми "Локаут 2 МВО" за участі Мельника А.О. було розроблено, виготовлено та поставлено замовнику два спеціалізовані процесори, які підключалися до універсального комп'ютера з метою прискорення обчислень. Перший з них - програмований процесор швидкого перетворення Фур'є та згортки, другий - програмований процесор обчислення елементарних функцій. Процесори було реалізовано на елементах 155 серії в двох стойках (біля 200 друкованих плат).

Це були перші в Україні та в колишньому Радянському Союзі спеціалізовані процесори для опрацювання даних з рухомою комою з продуктивністю на рівні кращих світових зразків.

В програмованому процесорі швидкого перетворення Фур'є та згортки Мельник А.О. одним із вперших в світовій практиці реалізував конвеєрний операційний пристрій для виконання в форматі з рухомою комою базової операції ШПФ. Обчислення 1024-точкового ШПФ комплексних чисел займало всього 500 мікросекунд, що і сьогодні є посильною задачею не для всіх типів мікропроцесорів.

В програмованому процесорі обчислення елементарних функцій Мельник А.О. одним із вперших в світовій практиці реалізував конвеєрний операційний пристрій обчислення елементарних функцій з рухомою комою, в якому за 100 наносекунд виконувалось обчислення функцій логарифма, піднесення до степеня, квадратного кореня, ділення тощо, тоді як в універсальних комп'ютерах для цього вимагалося в тисячі разів більше часу.

Також в цих процесорах ним було використано принцип розшарування пам'яті, вперше в процесорах такого типу, що дозволило використовуючи повільні мікросхеми пам'яті досягти гранично високої тактової частоти роботи конвеєра опрацювання даних.

За результатами досліджень в рамках цієї тематики отримано біля 20 авторських свідоцтв на винаходи. Досліджувалися також можливості створення процесорів опрацювання сигналів на над швидкій елементній базі серії 100 на емітерно-звязній логіці.

Розроблення, виготовлення та налагодження гідроакустичних пристроїв

Доцент кафедри ЕОМ Вітер Юрій Сергійович, ще будучи студентом факультету автоматики ЛПІ, протягом 1960-1963 рр. працював за сумісництвом в ОКБ. В 1963-1967 рр. після закінчення Львівського політехнічного інституту, продовжував виконувати роботи з розроблення, виготовлення та налагодження гідроакустичних пристроїв. В 1968-1972 рр. брав участь у розробленні універсального генератора низькочастотних напруг, який випускався серійно до 1985р. на Київському заводі імені Артема. В 1972-1976 рр. займався розробленням багатоканального АЦП для атомної енергетики, який випускався серійно в атомному центрі в м. Дубна. В 1981-1986 рр. брав участь в розроблені інформаційного каналу опрацювання даних, які були отримані на борту супутників, для науково-дослідного інституту приладобудування в м. Москва разом з викладачами кафедри ЕОМ В.Мархивкою, В.Троценком, Ю.Відоняком, І.Паралюхом. В 1990-1991 рр. доц.Ю.Вітер брав участь в створенні поліметра електричних величин для енергетичної системи м. Монреаль (Канада).

Голембо В.А., Вишенчук І.М., Відоняк Ю.В., Вітер Ю.С., 1980 р.

Системи оперативного контролю параметрів електроенергії

Важливим напрямом наукової роботи кафедри впродовж багатьох років було розроблення та впровадження приладів та систем оперативного контролю параметрів електроенергії на енергооб'єктах. Розроблені системи були встановлені в 1980р. на найпотужніших гідроелектростанціях СРСР - Красноярській і Саяно-Шушинській, а також в 1979-1986рр. на всіх підстанціях та електростанціях енергосистеми Сахаліненерго.

В 1987-90рр. був розроблений цифровий мультиметр параметрів електроенергії, який в 1991р. був закуплений фірмою Multy- Amp (м. Торонто, Канада).

Була розроблена система перетворення, реєстрації і управління телеінформацією (СПРУТ). Системи СПРУТ були впроваджені в період 1995-2003рр. на 10-ти підстанціях Західної енергетичної системи України.

Система СПРУТ

Була створена інформаційно-вимірювальна система збору та опрацювання інформації про параметри енергооб'єктів на основі промислових комп'ютерів. Розроблена система впроваджена на декількох підстанціях Західної енергетичної системи. Визначена доцільність впровадження таких систем на енергооб'єктах України. Розроблено принципи перетворення основних аналогових параметрів в цифровий код, створено алгоритми опрацювання даних, сформовано бази даних, розроблено принципи транспортування груп даних на вищі рівні систем збору даних підстанцій енергосистем. Ці розробки були виконані доц. Г.М. Лавровим за участю ст. викл. С.В.Хомича і зав. лабораторією НДКІ ЕЛВІТ О.М. Дороніної.

Комп'ютерні засоби опрацювання відеоінформації

Обчислювальний комплекс на основі суперкомп'ютера ПС-2000

У другій половині минулого сторіччя постала важлива проблема створення обчислювальних систем для ефективного опрацювання масової інформації, особливо в області космічного зондування природних ресурсів Землі. Такі системи були необхідні для опрацювання в реальному часі зображень, що надходять від штучних супутників в інтересах сільського господарства, пошуку корисних копалин, картографії, метеорології і т. п.

У вирішення цієї задачі зробили вагомий внесок викладачі кафедри. З 1980 по 1987 рік очолювана доц. В.В. Троценко наукова група (Ю.В. Відоняк, Ю.С. Вітер, В.С. Мархивка, І.П. Паралюх) прийняла участь в розробці та впровадженні обчислювального комплексу, що мав у складі суперкомп'ютер ПС-2000 та забезпечував продуктивність до 800 млн. операцій за секунду. Науковцями кафедри була запропонована нова архітектура спеціалізованого процесора для вирішення задач перетворення структур даних, що дозволило на практиці підняти продуктивність обчислювальної системи класу SIMD при опрацюванні високопродуктивного одиночного потоку відеоданих до 4 Мбайт/с в режимі реального часу.

Основною функцією цього процесора було розгалуження одиночного потоку на багато потоків даних при введенні в матричну обчислювальну систему і об'єднання багатьох потоків в один спільний потік при виводі даних із неї. Окрім цього, запропонований спецпроцесор реалізовував ряд інших операцій по перетворенню структури відеоданих, що дозволило зменшити частку неефективних операцій пересилань в самому мультипроцесорі ПС-2000.

Ця розроблення виконувалась на замовлення Гідрометцентру СРСР для використання в Головному центрі прийому та опрацювання даних від космічних супутників серії «Ресурс-01».

Процесор вводу-виводу системи на базі ПС 2000

Розробники швидкісного вводу-виводу відеоінформації в супер-ЕОМ ПС-2000, ОКБ, 1983 рік. (зліва-направо: В.Мархивка, І.Паралюх, В.Купріяненко)

Система ідентифікації зображень об'єктів в реальному часі

Працюючи в тій же області відповідальний виконавець теми Пуйда В.Я. в 1975-1984 рр. в лабораторії ОКБ під керівництвом зав.лаб., к.т.н. Кондратова П.О. разом з працівниками лабораторії Мєшковим О.К., Боженком І.Б., Фегециним І.З., Зеляновським Ю.Є., Хороших В.М. розробив методи та апаратно-програмні засоби системи спеціального призначення для ідентифікації зображень об'єктів в реальному часі. Система забезпечувала введення напівтонових зображень з фотоплівки з допомогою спеціалізованого пристрою, перетворення їх в бінарні в реальному часі за допомогою швидкодіючого спецпроцесора, виділення характерних ознак та побудову ідентифікаційного опису з використанням багатопроцесорної підсистеми та апаратно-програмних засобів. Відображення зображень в процесі функціонування системи з метою контролю проміжних етапів здійснювалось на спеціалізованому пристрої відображення, що забезпечував одночасне відображення результатів обробки на різних етапах та їх корекцію з допомогою світлового пера. Обробка масиву зображень здійснювалась конвеєрним способом з використанням розпаралелювання частини операцій. Загальне функціонування системи було організовано із застосуванням спеціалізованої мікро-ЕОМ та універсальної серійної ЕОМ М-400. За архітектурою система була побудована за модульним принципом, що забезпечувало реконфігурацію системи залежно від типу зображень та поставленої задачі. Ця система була в експлуатації до початку 90-х років в одній із установ м. Москви.

Система ідентифікації зображень

Зав. лабораторією ОКБ П.О.Кондратов (крайній справа), відповідальний виконавець теми В.Я.Пуйда (другий зліва) на прийомці Замовником в м.Москва «Системи ідентифікації зображень», 1982р.

Спеціалізовані та універсальні обчислювальні машини

Політехнічна учбова машина "ПУМА"

У 1972 р. в ОКБ під керівництвом проф. Вишенчука І.М. викладачами кафедри ЕОМ за участю студентів кафедри почалася розроблення політехнічної учбової машини "ПУМА". Безпосередньо створенням цієї обчислювальної машини займалися викладачі кафедри - Гнатів Я.М, Троценко В.В., Опир Ю.М, Березко Л.О., Добринін Ю., Тимчук Г., Клочко К.В. та студенти - Дунець Р., Колодчак І., Кузьмин В., Сергійчук Л., Федотов В. У 1973 р., перший варіант машини "ПУМА-1" був виготовлений, відлагоджений та готовий до експлуатації.

Політехнічна учбова машина ПУМА-1

Потрібно зазначити, що ПУМА-1 забезпечувала виведення інформації на новітній на той час пристрій - дисплей (монітор).

З кінця 1973 р., почалося створення другого варіанту машини "ПУМА-2", в склад якої додатково входило мнемонічне табло, на якому відображалися в процесі роботи стани всіх структурних елементів ЕОМ, що наглядно демонструвало внутрішні інформаційні потоки, вмістиме основних регістрів тощо. Це підносило на якісно новий рівень процес освоєння принципів функціонування ЕОМ і підвищувало ефективність навчального процесу. Політехнічні учбові машини ПУМА-1 та ПУМА-2 були високо оцінені фахівцями та відзначені нагородами на різноманітних виставках, включаючи міжнародні.

Політехнічна учбова машина ПУМА-2

Розроблення, серійне впровадження та супровід у виробництві спеціалізованих та персональних ЕОМ

У 1982-1988 рр. доцент каф.ЕОМ В.Я. Пуйда в лабораторії ОКБ розробив ряд спеціалізованих мікро-ЕОМ та персональний комп`ютер ПК-01 «Львів», який було запущено у серійне виробництво і впродовж 1987-92рр вироблено більше 80тис. шт. ПК-01 «Львів» був реалізований у габаритах клавіатури, використовував в якості дисплея в домашніх умовах кольоровий телевізор, а в інших застосуваннях професійний кольоровий або монохромний відеомонітор.

Серійний персональний комп'ютер ПК-01 «Львів»

Особливістю ПК-01 на той час були його розширені графічні можливості при мінімальних апаратних затратах, що дозволяло виводити на екран кольорові зображення.

Як зовнішня пам`ять в ПК-01 використовувався касетний магнітофон, було передбачено підключення через зовнішню магістраль нагромаджувача на гнучких магнітних дисках та через паралельний порт друкуючого пристрою. Крім цього, через системну магістраль можна було підключати спеціалізовані пристрої та системи. В постійній пам`яті ПК-01 розміщалась керуюча програма «МОНІТОР» (BIOS) та інтерпретатор BASIC з розширеними графічними операторами. На зовнішніх носіях розміщались системні програми «РЕДАКТОР ТЕКСТІВ», «АСЕМБЛЕР», «РЕАСЕМБЛЕР» та навчальні і розважальні програми тощо. ПК-01 «Львів» широко використовувався в навчальних цілях, для розваг. Завдяки своїм функціональним можливостям, малим габаритам і низькій ціні він також використовувався в наукових дослідженнях, в промисловості та інших спеціальних застосуваннях.

ПК-01 «Львів» в складі системи оперативного керування, м.Черкаси

З 1989р. в НДЛ-83 під керівництвом доц. каф.ЕОМ, в.о.зав.лаб. НДЛ-83 В.Я. Пуйди, за участю ст. викл. каф.ЕОМ Ю.М. Опира, ст.викл. каф.ЕОМ М.О.Хомуляка, випускників каф. ЕОМ Б.В. Гринихи, І.Михайловича та інших працівників НДЛ-83 розроблено ПК-01М «Львів», ПК-02 «Мукачево», ПК-03 «Львів».

Вимірювально-обчислювальні системи для дослідження Світового океану

Під науковим керівництвом доц. В.А. Голембо та зав. лабораторією НДКІ ЕЛВІТ В.Л. Котлярова починаючи з 1974 року було розроблено автономні буйкові станції для отримання інформації про гідрофізичні та гідрометеорологічні поля в Світовому океані та калібровки дистанційних вимірювачів поверхні океану, які розташовані на штучних супутниках Землі, з передачею даних через системи КОСПАС і КУРС.

В якості дистанційних вимірювачів застосовувалися спеціалізовані океанологічні супутники серії "Океан", "Космос", "Інтеркосмос". Частина апаратури розміщувалася на науково-дослідницьких суднах АН СРСР та АН УРСР "Академік Вернадський", "Михайло Ломоносов", "Айтадор", "Леонід Соболєв". Були розроблені занурювальні контейнери, які використовувались на глибинах до 2 км. Була забезпечена довготривала робота автономних буйкових станцій в складних умовах морського середовища.

Співвиконавець розробки - Морський гідрофізичний інститут АН України (м. Севастополь). В рамках цих робіт досліджувались та розроблялись давачі різних фізичних величин з частотним вихідним сигналом, що забезпечували найкоротший ланцюг вимірювальних перетворень.

Апаратура для вимірювання параметрів морського середовища розташовувалась на стаціонарних і дрейфуючих, приповерхневих і занурювальних автономних буйкових станціях та використовувалася на акваторіях Атлантичного та Індійського океанів і Чорного моря. Модернізовані автономні буйкові станції і зараз досліджують гідрофізичні параметри екваторії Чорного моря.

В.А.Голембо під час роботи на Науково-дослідному судні «Витязь», 1992р.

Автономна буйкова станція

Комплект апаратури для дослідження морського середовища

Пристрій збору інформації про гідрофізичні параметри океану

Прецизійні цифрові п'єзокварцові термометри

Під науковим керівництвом доц. В.А. Голембо та зав. лабораторією НДКІ ЕЛВІТ В.Л. Котлярова були розроблені перші в країні серійні цифрові п'єзокварцові термометри з роздільною здатністю 0,0001°С та точністю 0,01°С для потреб метрологічної служби Міністерства оборони СРСР, Всесоюзного НДІ метрології ім. Д.І. Менделєєва (м. Санкт-Петербург) та СКБ "Гідрометеоприлад" (м. Обнінськ).

Прецизійний цифровий кварцовий термометр

Цифровий кварцовий термометр з поворотом індикатора

Прецизійний цифровий кварцовий термометр для вимірювання різниці температур

В якості давачів температури використовувалися термочутливі кварцеві резонатори з лінійною залежністю вихідної частоти від температури, які поєднують високі системні та метрологічні характеристики, а також виділяють малу розсіювальну потужність в досліджуване середовище. Хоча вітчизняні термочутливі резонатори і поступалися кращим зарубіжним, та завдяки використанню вдалих схемо технічних рішень розроблені цифрові термометри не поступалися кращим приладам фірми Hewlett-Packard (США). За результатами досліджень була написана та видана перша в світі монографія з п'єзокварцевої термометрії.

Комп'ютерні прилади медичної діагностики стану мікроциркуляції в біологічних об'єктах

В 1984-1991рр у створеній на кафедрі ЕОМ науково-дослідній лабораторії НДЛ-16 під керівництвом доц. Березко Л.О. та при участі доц. Добриніна Ю.О. виконувались роботи з розробки комп'ютерних приладів медичної діагностики стану мікроциркуляції в біологічних об'єктах. Було створено декілька приладів, зокрема діагностики стану кровотворної системи людини при значних втратах крові, що дуже важливо в медицині катастроф. Прилади використовувались у медичній практиці, зокрема в лікарні Львівської залізниці.

Вихованці наукової школи електронного приладобудування і в даний час вирішують актуальні наукові проблеми й створюють унікальні прилади та установки для різних галузей промисловості України, плідно працюють в галузі електричних вимірювань та електронно-обчислювальної техніки, продовжують славні наукові традиції видатних українських вчених, засновників наукової школи, Б.Й.Швецького та І.М.Вишенчука.