Формування та розвиток кафедри ЕОМ
Кафедра ЕОМ має свою передісторію. На кафедрі "Автоматика і телемеханіка" її тодішній завідувач – доцент Бенціон Йосипович Швецький читав курс "Основи лічильно-розв'язувальної техніки". В рамках цього курсу виконувались лабораторні роботи. Наведемо назви деяких лабораторних робіт: "Лічильно-розв'язувальний пристрій на обертаючих трансформаторах та сельсінах", "Функціональний перетворювач", "Моделювання лінійних диференційних рівнянь на аналоговій обчислювальній машині ЛМУ-1", "Аналоговий помножувальний пристрій". Кафедра автоматики та телемеханіки розміщувалася в той час на першому поверсі головного корпусу (ауд. 148,149,150). Лабораторні роботи велися саме в цих аудиторіях.
Б.Й. Швецький, щоб не порушувати викладацьку та матеріальну структуру кафедри "Автоматика і телемеханіка", запропонував перейти на нову кафедру лише двом асистентам Лукащуку Л.О. та Голембо В.А., які вели лабораторні роботи з курсу "Основи лічільно-розв'язувальної техніки". Цим асистентам було запропоновано на вибір посади старшого наукового співробітника лабораторії обчислювальної техніки при кафедрі ЕОМ та старшого викладача кафедри. Право вибору було надано старшому за стажем роботи асистенту Л.Лукащуку, який вибрав посаду старшого наукового співробітника, а В.Голембо перейшов на посаду старшого викладача кафедри. Асистентами кафедри стали Н.П. Геря (Миргородська) та випускник кафедри "Автоматика і телемеханіка" 1963 року Вітер Ю.С. Зважаючи на існуюче у той час положення, що склад кафедри повинен мати не менше 5 викладачів, з радіотехнічного факультету був запрошений доцент Литинецький І.Б., відомий фахівець в галузі історії техніки та біоніки, який першим започаткував конструктивно-технологічні курси, оснащені великою кількістю плакатів. Секретарем кафедри стала працювати З.С. Позднякова. У грудні 1963 року на посаду завідувача лабораторії кафедри був прийнятий Федоров М.Е., який після отримання вищої освіти з листопада 1965 р. до червня 1974 р. працював асистентом та ст. викладачем кафедри. Вже в грудні 1964 р. кафедра здійснила свій перший випуск, з якого Гнатів Я.М. - залишився працювати на кафедрі, Другий випуск відбувся у червні 1965 р.
Для кращого забезпечення наукових та учбових потреб при кафедрі "Автоматики і телемеханіки" у грудні 1962 році була створена лабораторія обчислювальної техніки, першими працівниками якої стали с.н.с. Л. О. Лукащук (фактично завідувач лабораторією), головний інженер В. Л. Котляров, інженер І. Я. Козирь, інженер-програміст Е. З. Борсюк. Після створення кафедри МП лабораторія обчислювальної техніки була їй безпосередньо підпорядкована до 1975р.
Спочатку новоствореній кафедрі МП було виділено приміщення на першому поверсі у прибудові головного корпусу (колишня ауд. 26, теперішня ауд. 105). Сама прибудова була шойно створена. Ще влітку 1962 р. велися роботи з прокладання електричних комунікацій для підключення великої ЕОМ. У великому залі прибудови, поруч з новоствореною кафедрою, вже була розташована лабораторія обчислювальної техніки. На початку лабораторія була обладнана комплектом перфораційних 40-колонних машин (перфоратор, контролер, суматор, сортувальна), аналоговими обчислювальними машинами ИПТ-5 та МН-7. Працівники лабораторії в 1962 році поїхали у відрядження у м. Мінськ, щоб вивчити роботу та прийняти велику ЕОМ "Минск-1". Складання та налаштування машини "Минск-1" почалося в грудні 1962 р. Ця машина мала заводський номер 142 та була п'ятою машиною, яка була встановлена без участі налагоджувальників із заводу-виготовника машин.
В лабораторії обчислювальної техніки, яка функціонувала при кафедрі МП, проводилась науково-дослідна робота з створення цифрового диференціювального аналізатора, керівник Л.О.Лукащук, в якій брали участь як співробітники лабораторії, так і деякі співробітники кафедри. За результатами цих досліджень Л.Лукащук захистив у 1969 році кандидатську дисертацію.
Наукові роботи кафедри велися також в підвальних приміщеннях головного корпусу.
Обчислювальна машина "Минск-1", яка розміщувалася у прибудові головного корпусу, до 1968 р. була єдиною великою ЕОМ у Львівській політехніці. В 1968 р. для лабораторії обчислювальної техніки кафедри МП було придбано ще одну велику ЕОМ "Раздан-2", яка була розташована в четвертому навчальному корпусі. Пізніше для лабораторії обчислювальної техніки придбали ще одну велику ЕОМ М-222, яку розмістили у прибудові.
З 1970 р. в лабораторії почали з'являтися малі машини "Промінь", "Наїрі", "Мир". Надалі у ЛПІ почали експлуатуватись машини ЕС ЕОМ та СМ ЕОМ.
В 1965 р. кафедра МП у складі факультету автоматики була переведена на 3-й поверх третього навчального корпусу (цей корпус раніше належав сільськогосподарському інституту). Слід зазначити, що в цей час 1-й та 2-й поверхи третього навчального корпусу, який виходив на вул. Карпінського, простягалися довше, ніж тепер, тому що розташовувалися на місці теперішнього комбінату харчування. Тільки 3-й поверх був коротшим. Враховуючи швидкий розвиток новоствореної кафедри ЕОМ, перспективність комп'ютерних технологій, був розроблений проект надбудови 3-го поверху. Але цей проект не був реалізований, тому що третій навчальний корпус був змінений . На місті знесеної його частини був побудований Комбінат харчування.
В 1973 р. кафедра ЕОМ була переведена в щойно побудований п'ятий навчальний корпус, на 5 поверх, де розташована на теперішній час.
Треба нагадати, що ректор ЛПІ професор Григорій Іванович Денисенко (1963-1971) енергетик за фахом, планував побудувати 5 навчальний корпус для розміщення у ньому енергетичного факультету. Після того, як у 1971 р. ректором став Михайло Олександрович Гаврилюк, він передав енергетичному факультету перші чотири поверхи 5-ого навчального корпусу, а інші, з 5 по 8 - віддав факультету автоматики.
З часу заснування до 1984 року кафедрою завідував д.т.н., проф. Швецький Бенціон Йосипович (1916-1991). З 1984 року завідувачем кафедри став д.т.н., проф. Вишенчук Ігор Михайлович (1931 - 1993 рр.). Б.Й. Швецький залишився працювати на кафедрі на посаді професора. В квітні 1992 року І.М. Вишенчук був обраний першим деканом новоствореного факультету "Комп'ютерної техніки та інформаційних технологій". Після смерті Вишенчука І.М. в березні 1993 р. обов'язки завідувача кафедри виконував доцент, к.т.н. Вітер Юрій Сергійович. З 1994 р. кафедрою завідує д.т.н., професор Мельник Анатолій Олексійович, випускник кафедри ЕОМ 1978 р., який після закінчення аспірантури у Львівському політехнічному інституті працював в ЛНДРТІ.
Для допомоги завідувачу кафедри при розв'язанні поточних питань було введено посаду заступника завідувача кафедри. З 1963 до 1984 року обов'язки заступника завідувача виконували Ю.Відоняк, Ю.Вітер, Я.Гнатів, О.Годовник, В.Голембо, Л.Квурт, Ю.Опир, В.Троценко, В.Чабан. Тоді час роботи на посаді заступника завідувача був обмежений 2-ма роками. Лише В.Голембо працював чотирирічний термін. І.М. Вишенчук та А.О. Мельник від періодичної зміни заступника завідувача відмовились. Так, з 1987 по 1999 р. обов'язки заступника завідувача виконував В.Голембо, а з 1999 р. по теперішній час – Л.Березко.
В перший період існування кафедри основні лекційні курси за фахом читали такі викладачі: "Лічильно - розв'язувальні прилади та пристрої","Електроніка", "Електронно - вимірювальна техніка" - Швецький Б.І., "Імпульсна техніка" - Асаєвич Г.О., "Аналогова обчислювальна техніка" - Кравцов Р.Л., "Технологія та конструювання ЕОМ" - Літінецький І.Б., "Арифметичні та логічні основи ЕОМ", "Зовнішні пристрої ЕОМ" - Голембо В.А., "Основи програмування", "Програмування на мові Алгол - 60" - Шумков Ю.М., "Електронна та напівпровідникова техніка", "Цифрова обчислювальна техніка" - І.М.Вишенчук. Заняття з технології виробництва друкованих плат та кольорових надписів на приладах проводив Рейнгольд В.Г., сумісник, співробітник ОКБ.
Важливою особливістю кафедри ЕОМ було те, що в процесі навчання студенти поєднували навчальний процес з науковою роботою на кафедрі та в Науково-дослідному і проектно-конструкторському інституті Електронної обчислювальної та вимірювальної техніки (НДКІ ЕЛВІТ) при Львівській політехніці. У створенні НДКІ ЕЛВІТ значну роль відіграли видатні вчені академік АН УРСР та академік АН СРСР Харкевич Олександр Олександрович (1904 - 1965), чл.-кор. АН УРСР та чл.-кор. АН СРСР Карандєєв Костянтин Борисович (1907-1969), завідувач кафедри ЕОМ, лауреат Державної премії України професор Швецький Б.Й., та завідувач кафедри ЕОМ, двічі лауреат державної премії України професор Вишенчук І.М. Всі ці видатні вчені та педагоги водночас були і науковими керівниками НДКІ ЕЛВІТ. Ця традиція не порушилась і надалі. Завідувач кафедри ЕОМ професор Мельник А.О. в 1995 році був призначений науковим керівником НДКІ ЕЛВІТ.
Колектив кафедри ЕОМ, 1990 рік.
Сидять зліва направо: Березко Л.О., Лавров Г.М., Вишенчук І.М., Швецький Б.Й, Бура О.Т., Добринін Ю.О.; стоять зліва направо: Пуйда В.Я., Ліхачов В.В., Павлюк Е.І., Вітер Ю.С., Мархивка В.С., Черкаський М.В., Камінський Є.А., Відоняк Ю.В., Квурт Л.С., Багриновський Ю.В., Голембо В.А., Троценко В.В.
Ефективність навчального процесу впродовж часу існування кафедри забезпечувалася впровадженням у навчальний процес результатів наукових досліджень, отриманих у спільних наукових роботах в НДКІ ЕЛВІТ, в якому працювали, як сумісники та за основною посадою такі викладачі кафедри, як:
- Вишенчук І.М.
- Лавров Г.М.
- Черкаський М.В.
- Опир Ю.М.
- Пуйда В.Я.
- Голембо В.А.
- Троценко В.В.
- Березко Л.О.
- Мельник А.О.
- Квурт Л.С.
- Відоняк Ю.В.
- Вітер Ю.С.
- Мархивка В.С.
- Хомич С.В.
З іншого боку, провідні співробітники НДКІ ЕЛВІТ (Ткаченко В.Ф., Кравцов Р.Л., Асаєвич Г.О., Рейнгольд В.Г., Котляров В.Л., Паралюх І.П., Перепечай С.В., Мітьков В.С.) за сумісництвом читали лекції та вели заняття для студентів кафедри.
В розвиток кафедри внесли свій вагомий внесок викладачі, які працювали в попередні часи:
- професор Карандєєв Костянтин Борисович
- Гнатів Ярослав Миколайович
- Бегота Радислав Васильович
- доцент Лукащук Леонід Олексійович
- Вітвицький Василь Андрійович
- Клочко Костянтин Васильович
- доцент Шумков Юрій Михайлович
- Геря (Миргородська) Наталія Петрівна
- Дороніна Ольга Михайлівна
- Тимчук Георгій Лукіч
- Добринін Юрій Олександрович
- Годовник Ольгерт Львович
- Чабан Володимир Іванович
- Чабан Марта Іванівна
- Милославська Наталія Костянтинівна
- Луцик Деяніра Олегівна
- Федоров Микола Емануїлович
- Гурова (Андрєєва) Галина Анатоліївна
- Камінський Евген Анатолійович
- доцент Павлюк Едуард Ілліч
- доцент Ліхачов Віктор Володимирович
- Беген Роман Іванович
- Смачило Юрій Васильович
- Яцура Василь Олексійович
- Почаєвець Олександр Миколайович
- професор Яцимірський Михайло Миколайович
- доцент Лучко Мирон Володимирович
- доцент Дунець Богдан Романович
- доцент Кицмей Тарас Васильович
- Опир Юрій Мирославович
- доцент Троценко Віктор Вікторович
- доцент Вітер Юрій Сергійович
- доцент Томаш Михайло Йосипович
- доцент Квурт Леонід Семенович
- доцент Лавров Генадій Миколайович
- Відоняк Юрій Володимирович
- Косотуров Юрій Євгенович
- Паньків Руслан Степанович
- Харитонов Сергій Юрійович
- Ерметов Юрій Олегович
- Власенко Сергій Олександрович
- доцент Карпін Олександр Олександрович
- доцент Почапський Євгеній Петрович
- доцент Ковела Сергій Іванович
- професор Дунець Роман Богданович.
- професор Черкаський Микола Вячеславович
- доцент Попович Роман Богданович.
- Кудрявцев Олександр Тихонович
- доцент Сокіл Володимир Михайлович
- Грицуляк Тарас
За роки незалежності України відбулися суттєві зміни у кількісних та якісних показниках розвитку кафедри. Кафедра ЕОМ активно залучилась до втілення в життя основних положень Болонського процесу. Якщо до 1997 р. кафедра готувала фахівців (спеціалістів) лише за однією спеціальністю (0608, 22.01), то у 1997 р. кафедра була акредитована (сертифікована) за 4-ма спеціальностями: "Комп'ютерні системи та мережі", "Системне програмування", "Спеціалізовані комп'ютерні системи", "Комп'ютерні системи медичної та технічної діагностики". У 2002 р. кафедра була акредитована та ліцензована за 3-ма першими спеціальностями з цього списку. В даний час кафедра веде підготовку бакалаврів за напрямом "Комп'ютерна інженерія", спеціалістів та магістрів за спеціальностями "Комп'ютерні системи та мережі", "Системне програмування".
На теперішній час кафедра ЕОМ значно розвинула свої інтелектуальні та матеріально-технічні ресурси, підсилила свою конкурентоспроможність в Україні та на міжнародному рівні, готова для розв'язання складних завдань із якісної підготовки спеціалістів з комп'ютерних технологій.